СКН-6А

СКН-6А – універсальна начіпна шестирядна модернізована машина, призначена для рядкового садіння у відкритий грунт безгорщечкової і горщечкової розсади овочевих культур, тютюну, суниць, а також живців і дичок плодоовочевих культур.

Розсадосадильна машина СКН-6А (рис. 7.1) складається з рами, що має опорно-приводні металеві колеса зі шпорами, шести садильних секцій з променевими садильними апаратами, полозоподібними сошниками, прикочувальними котками і сидіннями для робітників. На рамі змонтовано, крім того, механізм приводу садильних апаратів, що складається з приводного вала, коробки передач для зміни кроку садіння розсади, роздавального вала, а також водополивну систему, тент і маркери. Два баки для води і стелажі змонтовано на рамі трактора.

Рисунок 7.1 - Схема розсадосадильної машини СКН-6А:

1 – всмоктувальний шланг; 2 – баки; 3 – стелажі; 4 – маркер; 5 – тент; 6 і 9 – сидіння; 7 – полиці для ящиків; 8 – захват; 10 – прикочувальний коток; 11 – сошник; 12 – диск; 13 – опорно-приводне колесо; 14 – поміст; 15 – приводний вал; 16 – шланг для подавання води; 17 – коробка передач; 18 – роздавальний вал; 19 – ежектор; 20 – рукоятка керування ежектором; 21 – заслінка; 22 – сопло; 23 – камера розрідження; 24 – горловина бака.

Якщо саджалку застосовують у зонах поливного землеробства, її обладнують пристроєм для нарізування поливних борозен ПНБ-6, а в зонах з підвищеним рівнем залягання ґрунтових вод – пристроєм ПТР-3 для садіння в грядах і гребенях.

Садильні апарати саджалки (рис. 7.2) приводяться в обертовий рух від опорно-приводних коліс, через приводний вал, коробку зміни передач та роздавальний вал.

Рисунок 7.2 - Садильний апарат СКН-6А:

а – захват; б – дозувальний пристрій; 1 – рама; 2 – кожух приводного ланцюга; 3 – ліве лекало; 4 – праве лекало; 5 – корпус захвата; 6 – полиця для ящика з розсадою; 7 – заднє сидіння; 8 – садильний диск; 9 – прикочувальний коток; 10 – сошник; 11 – переднє сидіння; 12 – ролик; 13 – пружина; 14 – вісь; 15 – лапка; 16 – пориста гума; 17 – зміна вилка для утримання горщика; 18 – корпус дозувального пристрою; 19 – заслінка; 20 – вісь; 21 – коліно.

Коробка передач має п’ять передач і забезпечує крок садіння з точністю 1-3 см. На ведучому шліцьовому валу встановлено шестерні з кількістю зубів z = 26; 28; 30; 32 і 34, які об’єднані у перекидний блок і легко переміщуються по валу важелем коробки зміни передач. Оберти через проміжну шестерню z = 20 передаються зірочці z = 28 роздавального вала, який передає зусилля від коробки передач до садильних апаратів.

Два баки для води або розчину добрив загальною місткістю 1160 л закріплюють на рамі трактора. Баки заповняють водою шляхом створення розрідження за допомогою газового ежектора, встановленого на вихлопну трубу двигуна трактора.

Для подавання води від боків до садильних апаратів на брусі рами закріплюють два розподільники води – бачки з патрубками. Кожний розподільник має чотири крани. Пусковий кран перекриває надходження води від бака до розподільника, а ще три – подавання води до дозувальних пристроїв кожного садильного апарата.

На рамі трактора з обох боків навішуються стелажі, які мають три полиці і призначені для встановлення запасу розсади в ящиках.

Садильні апарати зібрано з окремих секцій, що складаються з рами, садильних дисків із захватами для розсади, дозувального пристрою з приводом, полиць для ящиків з розсадою, двох сидінь для робітників, полозоподібного сошника, прикочувальних котків та двох лекал.

Садильний диск і приводна зірочка (z = 20) приварені до маточини, закріпленої на валу приводу. На диску прикріплені захвати розсади. Залежно від кроку садіння прикріплюють 4; 6; 8 і 12 захватів. Захват складається з корпусу, у підшипниках якого обертається вісь. До осі у верхній частині прикріплено лапку, обклеєну пористою гумою. На нижню колінчасту частину осі надіто капроновий ролик.

Під час обертання диска ролик набігає на лекало і повертає вісь. При цьому лапка притискується до нерухомої пластинки корпусу захвата і утримує в ньому подану садильницею рослину. Коли ролик осі зійде з лекала, під дією пружини затискача лапка відкривається на кут 45° і вивільняє рослину.

Для садіння горщечкової розсади шість захватів комплектують спеціальними вилками.

Сошники кілеподібні з тупим кутом входження в грунт. Відстань між бічними щоками сошника можна збільшувати, щоб забезпечити садіння горщечків розмірами 60x60 мм і 80х80 мм.

3.2. Підготовка машин до роботи і садіння розсади

Організація машинного садіння розсади передбачає підготовку ділянки, трактора і садильної машини, виділення та підготовку людей, підвезення розсади і води на поле та садіння розсади.

3.2.1. Підготовка трактора

До початку складання саджалки визначають марку трактора, з яким вона агрегатуватиметься. При цьому беруть до уваги кліматичні, рельєфні та ґрунтові умови, а також зону і схему садіння.

Передні та задні колеса тракторів МТЗ і ЮМЗ розставляють на потрібну ширину колії залежно від схеми садіння. При садінні розсади з міжряддями 70 та 50 + 90 см колеса трактора встановлюють на колію 140 см, при міжряддях 60 та 50 + 70 см — на колію 120 см.

На трактори, що не мають передачі для роботи зі зменшеними швидкостями, встановлюють ходозменшувач.

Баки для води, всмоктувальний шланг з трійником, ежектор, стелажі встановлюють на рамі трактора згідно з технічним описом та інструкцією з експлуатації.

Розкоси начіпного пристрою трактора з'єднують з нижніми тягами за допомогою болта, що вставляється у проріз нижньої вилки розкосу. Нижні тяги начіпного пристрою трактора кріплять на пальці кронштейнів бруса робочої частини. Верхню тягу начіпного пристрою трактора з'єднують з кронштейном, розміщеним у середній частині стояка бруса. Довжину верхньої тяги регулюють таким чином, щоб стояк бруса саджалки набув вертикального положення. Машину піднімають у транспортне положення за допомогою гідропідйомника трактора і регулюють довжину розкосів та блокованих ланцюгів начіпного пристрою. Брус садильної машини має перебувати у горизонтальній площині та бути перпендикулярним до поздовжньої осі трактора. У транспортному положенні блокувальні ланцюги повинні бути натягнутими.

3.2.2. Підготовка саджалки

При підготовці машини до роботи проводять щозмінне технічне обслуговування. Сошники, прикочувальні котки, диски із захватами, опорно-приводні колеса і поміст очищають від пилу, бруду та рослинних решток. Перевіряють правильність складання основних вузлів і підтягують болтові з'єднання кріплення садильних апаратів, прикочувальних котків, сошників. Диски садильного апарата із захватами повинні обертатися без радіального та осьового биття так, щоб рослини під час садіння проходили по центру сошника. Перевіряють кріплення баків, водополивну систему, дозувальний пристрій, стан проводів сигналізації тощо.

Підготовку саджалки до роботи завершують під час пробного заїзду на підготовленій ділянці. Перевіряють і в разі потреби регулюють ширину міжряддя, відстань між рослинами в рядку (крок садіння), глибину ходу сошників, дозувальний пристрій, закриття захватів та інших вузлів.

3.2.3. Основні технологічні регулювання саджалки

Садильні апарати та опорно-приводні колеса на несучому брусі машини розміщують згідно із заданою схемою садіння. При ширині міжрядь 60; 70 і 50 + 90 см на машині встановлюють шість садильних апаратів, при міжряддях 80; 90 і 60 + 120 см - чотири.

Для розставлення садильних апаратів попускають хомути кронштейнів начіплювання апаратів і затискачі зірочок на роздавальному валу та пересувають їх уздовж бруса. Розставлення починають із середніх апаратів. Користуючись лінійкою, відкладають від центра половину ширини міжряддя і встановлюють два середні апарати. Потім на відстані заданого міжряддя встановлюють крайні апарати.