СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 24.07.2013  № 1071

Енергетична стратегія України на період до 2030 р.

...

3.2.9. Розвиток відновлюваних джерел енергії        

Розвиток енергетики на основі відновлюваних джерел енергії є важливим напрямком, який підвищує рівень енергетичної безпеки і знижує антропогенний вплив на навколишнє середовище. Передбачається збільшення частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у загальному балансі встановлених потужностей до рівня  12,6 % до 2030 р., що за базовим сценарієм становить близько 8 ГВт. Співвідношення частки генерації на електростанціях з використанням вітру, сонця, біомаси та малих річок буде визначене, виходячи із тенденцій зниження питомих капітальних витрат на будівництво зазначених електростанцій.

Інвестиції в будівництво генерації на базі ВДЕ за базовим сценарієм становлять 130 млрд. грн.

Докладніше розвиток енергетики на основі ВДЕ розкрито у Розділі 3В.

...

3.В. Відновлювані джерела енергії

Розвиток нетрадиційних відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) є важливим фактором:

■ Зниження використання викопних паливних ресурсів (у тому числі імпортованих) для генерації електричної та теплової енергії та підвищення ступеня енергетичної безпеки;

■ Покращення екологічної обстановки в Україні;

■ Розвитку української промисловості та нарощування власних будівельних потужностей.

Розвиток відновлюваних джерел енергії країни у довгостроковій перспективі повинен відбуватися на основі економічної конкуренції з традиційними джерелами, а також з урахуванням потенційних вигід від розвитку ВДЕ. Сьогодні нормована вартість генерації електроенергії (LCOE) на базі ВДЕ значно вища, ніж вартість традиційної генерації. Тому освоєння і розвиток ВДЕ передбачає необхідність використання механізмів підтримки та стимулювання («зелений тариф»). Разом з тим очікується, що витрати на будівництво об'єктів для генерації з ВДЕ будуть знижуватися, а їхній КВВП підвищуватись. Таким чином за умови якісного стрибка в розвитку технологій повна собівартість генерації з ВДЕ (з урахуванням амортизації та повернення на інвестований капітал) може зрівнятись із собівартістю традиційної генерації або досягти нижчого рівня.

Розрахунок об’єктивно досяжного показника сукупної потужності ВДЕ до 2030 р. виконувався з урахуванням технічних обмежень ОЕС України (наявність регулюючих потужностей, стан мереж тощо) та нормованої вартості виробництва електроенергії з ВДЕ. З іншого боку була врахована можливість та вартість майбутнього зняття технічних обмежень ОЕС України, прогнозоване зниження витрат на будівництво об'єктів для генерації з ВДЕ та потенційні вигоди для України від розвитку цієї галузі. Виходячи із сьогоденного стану цих факторів, прогноз доцільної сукупної потужності ВДЕ у 2030р. складає 12,6 % від загальної встановленої потужності або 8 ГВт (14 ГВт включаючи великі ГЕС), а обсяг виробітку – 14 ТВт•год (28 ТВт•год включаючи великі ГЕС). Однак вказані прогнозні показники можуть збільшитися за рахунок зміни факторів, зазначених вище.

У той самий час можливе прийняття рішення про розвиток генерації з ВДЕ понад вказані прогнозні показники без зміни зазначених факторів, але слід враховувати, що наслідком цього рішення буде відчутне підвищення ціни на електроенергію для кінцевих споживачів. Основною причиною такого зростання будуть витрати на будівництво нових регулюючих потужностей (з коефіцієнтом резервування не менше ніж 0,85 на базі вугільних або газових блоків ТЕС), модернізації мережевої інфраструктури та пошук рішень забезпечення стабільної роботи ОЕС України (система точного прогнозування погодних умов, засоби протиаварійної автоматики тощо).

Співвідношення частки кожного виду поновлюваної генерації в їхньому загальному об’ємі може змінюватися через зміни у траєкторії зниження питомих капітальних витрат на їхнє будівництво.

Сьогодні розвиток генерації на базі ВДЕ в Україні стимулюється «зеленим тарифом», який забезпечує рентабельність виробництва електроенергії з нетрадиційних та поновлюваних джерел. Стимулювання розвитку ВДЕ має у подальшому враховувати зниження вартості їх будівництва за рахунок напрацювання відповідного досвіду, розвитку новітніх технологій, а також зменшення витрат за рахунок збільшення їх потужності. На сьогодні ставки «зеленого тарифу» в Україні достатні для забезпечення необхідного повернення на інвестиції в об'єкти генерації з ВДЕ. Передбачене законом зниження коефіцієнтів «зеленого тарифу» відповідає поточним прогнозам зі зниження собівартості будівництва об'єктів, призначених для генерації з ВДЕ. При переході на нову модель ринку потрібно врахувати механізми відшкодування «зеленого тарифу».

За активного розвитку генерації на базі ВДЕ потрібно передбачити механізми забезпечення зростання ВДЕ зростанням маневрових потужностей. При цьому зростання встановленої потужності ВДЕ повинне здійснюватись у межах, які технологічно допустимі задля збереження надійної роботи енергосистеми України. В разі невідповідності планів із розвитку маневрових потужностей та генерації на базі ВДЕ потрібно розробити правила вибору проектів будівництва нових об’єктів на базі ВДЕ.

Також за значного зростання генерації на базі ВДЕ може знадобитися перегляд механізму розподілення (між суб’єктами – виробниками з ВДЕ та компаніями-власниками електромереж) витрат на реконструкцію та будівництво магістральних та розподільчих мереж, необхідних для підключення електростанцій на ВДЕ до енергосистеми. При цьому при зростанні обсягів електроенергії, що виробляється на базі ВДЕ, потрібно здійснити модернізацію мереж для переходу до так званих “smart grids”, або «розумних мереж». За сценарієм зростання обсягів виробництва електроенергії на базі ВДЕ системний оператор ОЕС повинен забезпечити проходження добового графіку навантаження з урахуванням найбільш ефективного та безпечного використання всіх видів генерації. Дієвим механізмом регулювання потужностей ВДЕ (а саме ВЕС та СЕС) при такому сценарії може слугувати використання споживачів-регуляторів на базі теплових насосів, теплонакопичувачів та подібних технологій.

Для розвитку ВДЕ потрібно на законодавчому рівні забезпечувати сприятливі умови для інвестування. Держава також повинна підтримувати розробку та впровадження конкурентоспроможних технологій і локалізацію виробництва потрібного устаткування. Подібні заходи створять основу для подальшого зниження витрат на будівництво станцій і розширення масштабів використання відновлюваних джерел енергії.

Зазначені заходи щодо стимулювання розвитку ВДЕ та суміжних галузей (сфер діяльності) найбільш ефективно можуть бути реалізовані шляхом прийняття довгострокової Національної стратегії розвитку відновлюваної енергетики, яка б включила в себе правові, економічні, наукові, управлінські та інші аспекти забезпечення збільшення частки ВДЕ в енергетичному балансі України.

...

Прогноз розвитку біоенергетики

Україна має значний потенціал розвитку біоенергетики. Це зумовлено особливостями клімату, потенціалом аграрного сектору і наявністю робочої сили. Для широкого комерційного використання найближчими роками доцільно використовувати технології спалювання біомаси в котлах і технології збору й утилізації біогазу на полігонах твердих побутових відходів, оскільки ці технології поки що найкраще розроблені. Найбільший енергетичний потенціал в Україні мають такі види біомаси як сільськогосподарські культури, дрова та відходи деревини, торф, рідкі види палива з біомаси, тверді побутові відходи, біогаз. За різними оцінками, потенційна встановлена потужність у сегменті біоенергетики може становити 10-15 ГВт тепла і 1-1,5 ГВт електроенергії.

Реалізація наявного потенціалу ускладнюється нерозвиненістю інфраструктури та сировинної бази, необхідних для забезпечення безперебійного постачання сировини, низьким рівнем розвитку галузей-постачальників устаткування, а також малим обсягом генерації кожного окремого об'єкта. Внаслідок зазначених причин динаміка вироблення біоенергетики відставатиме від генерації на базі інших ВДЕ, однак може стати важливою складовою у балансі виробництва теплової енергії.

...

Відновлювані джерела енергії

Правове регулювання у цій сфері розвивається за двома напрямами: зменшення енергоємності та розвиток відновлювальних джерел енергії. Основними правовими актами, які регулюють відповідні відносини, є такі:

■       Директива 2009/28/ЕС від 23 квітня 2009 року стосовно сприяння використанню енергії відновлюваних джерел і про внесення змін і Згодом скасування Директиви 2001/77/EC та 2003/30/EC.

Адаптація українського законодавства у цій сфері потребує прийняття законодавчих актів, спрямованих на:

■       створення умов для збільшення використання відновлювальних джерел енергії, зокрема через забезпечення доступу електроенергії з відновлювальних джерел до електричних мереж за прийнятними цінами, встановлення спеціальних тарифів, спрощення адміністративних процедур надання дозволу на будівництво «відновлюваних» електростанцій тощо;

■       надання преференцій для розвитку (реабілітації) ресурсної бази для ВДЕ, зокрема полікристалічного кремнію для виробництва фотоперетворювачів сонячних модулів, біомаси, шахтного метану тощо;

■       підвищення енергоефективності та покращення надійності постачання енергетичних продуктів шляхом створення правових рамок для заохочення та розвитку високоефективної когенерації, тобто одночасного виробництва теплової та електричної енергії;

■       сприяння залученню відновлюваних джерел енергії до паливно-енергетичних балансів;

■       організаційна, правова і фінансова підтримка можливого використання промислових і побутових відходів, перш за все енергоємних, таких як металолом, відходи будівельних матеріалів, склотари тощо.

...

Інтеграція в Європейський Союз у сфері енергетики

Ключовим кроком на шляху до європейської інтеграції України та реформування ПЕК є активне членство в Європейському Енергетичному Співтоваристві та виконання взятих на себе відповідних зобов’язань. Таким чином адаптація законодавства України до законодавства ЄС є міжнародним зобов’язанням, передбаченим Законом України від 15 грудня 2010 року № 2787-VI «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства».

Для здійснення інтеграції ОЕС України до енергосистем Євросоюзу потрібно розробити і реалізувати комплекс заходів, які природно розподіляються на два класи: нормативно-правовий та технологічний.

...

14. Програми та документи, необхідні для реалізації Енергетичної стратегії

14.1.6. ВДЕ

Розробити і затвердити:

■       Методику розподілу витрат на будівництво й модернізацію магістральних і розподільних мереж (включаючи устаткування мереж і підстанцій), а також будівництво додаткових регулюючих потужностей при будівництві генерації на ВДЕ;

■       Заходи щодо стимулювання використання біопалива.